пʼятниця, 28 січня 2022 р.

"Пам'ятай про Крути" Інформ-сторінка

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20Л 1.1917) та проголошення її незалежності (ІУ-й Універсал 22.01 Л 918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.
Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Більшовицькі частини грабували українські міста і села. Так, зокрема, було пограбовано Троїцький монастир у Батурині.
У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення антиукраїнського виступу.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка нараховували близько 1000 осіб та складалися із старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід, набутий на фронтах Першої світової війни, 115-130 осіб першої сотні Студентського куренята були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).
Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир - старшина Андрій Омельченко. Очевидно, що основну роль в бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького- майбутні кадрові офіцери, багато з яких мали бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня).
Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до З тис. осіб.
Втрати українців становили, за різними даними, від 80 до 100 загиблих (у т.ч. й страчених після бою студентів), втрати більшовиків - не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.
Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські військовики, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань в районі місця бою не виявлено).
У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с.Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.
Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.
Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб'єктом міжнародного права.
Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими.
Головне - за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом Україна ставала незалежною державою.
Росія зобов'язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з України формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.

Підготовлено на основі матеріалів Інституту історії НАН України із залученням провідних істориків (В.Сергійчук, В.Улянич, О.Бойко).

четвер, 27 січня 2022 р.

Бібліо-квест "Таємниця Країни Чудес"


Ви вже тут? Ну нарешті то! Ой, забули привітатися! Доброго дня, шановні користувачі!

Без вас у Країні Чудес твориться суцільна гармидер. Капелюшник знову посварився з Часом, все йде шкереберть, ще й на додачу Аліса … зникла.

Що ж, надія тільки на вас — адже цей дивак навіть у хованки ніколи не вигравав і зовсім не бачить далі свого носа. У пошуках підказок вам доведеться спуститися в Кролячу нору, побувати в Країні Сновидінь і навіть пробратися до саду Червоної Королеви. Сподіваємось на вашу співпрацю та допомогу. Чи ви готові? Отже, нумо вперед, на зустріч таємницям і пригодам.

Р. S. Будь ласка розгадайте завдання і допоможіть знайти Алісу!


Інколи час швидко пролітає, інколи тягнеться мов гумовий. А буває й таке, що зовсім, здається, зупиняється. Тож, уявіть собі, що вам зовсім невідомо, скільки часу ви то падали, чи то злітали, але нарешті портал зупинився і ви опинилися у квест-кімнаті. А як відомо, для того, щоб вибратися з таких кімнат, потрібно знайти відповіді на всі завдання та отримати ключ. Будьте уважними, сподіваємось, що ви зможете вибратися із цих хитрих пасток.
Тисни на малюнок, для того щоб пройти це завдання.
 
Після проходження завдання ви отримуєте частку пазла 

Збережіть його, він стане у пригоді наприкінці гри. 

Отже, ви отримали першу підказку і побачивши Білого Кролика, продовжуєте свій рух далі. Та ось, зненацька, з від усіх сторін з’являється густий туман. Краєм ока ви помітили, що біла плямка промайнула біля щільної стіни дерев і зникла у проході. Ви бачите, що опинилися перед лабіринтом і вам потрібно пройти його, щоб рухатися далі. Починаємо?
Інструкція: У пригоді стане зміст твору «Аліса в Країні Чудес». Тим, хто читав цю книжку, пройти лабіринт буде значно простіше. Вам потрібно дати правильну відповідь та не попастися до лап страшним чудовиськам, що блукають тут у темряві. 

Чергова частинка пазлу опиняється на вашій долоні:

Блискавично пройшовши страшний лабіринт, ви, нарешті, зустрічаєтесь з Білим Кроликом.

- Шановний Кролику, підкажіть будь ласка, дуже потрібно знайти Алісу.
- Ой, мої бідолашні лапки, шкурка та вусики! Ой, лелечки! Що ж роботи? Герцогиня розлютиться вщент! Я так забарився, а тут ви ще із своєю Алісою. Не маю жодного уявлення, де носить цю непосидючу дитину! Останнього разу я бачив на галявинці у Країні Сновидінь, де живе Синя Гусениця, - промовив він і щосили побіг далі, бурмотаючи щось собі під носа. 
 «Як же попасти до цієї славнозвісної Країни», -  думаєте ви. Дуже просто – потрібно просто закрити очі, порахувати до десяти, кліпнути очима – і ось ви вже тут, а зустрічає вас Синя Гусінь, яка пускає дим та чомусь всміхається.

- Шановна пані, доброго вам здоров’ячка! Підкажіть, будь ласка, як нам знайти Алісу. ЇЇ допомога дуже необхідна, щоб навести лад у Країні Чудес.
- А мені що з того. Відгадаєш – знайдеш, - відповіла вона і зникла. 

Інструкція: Перша фраза – це фраза-перевертень, де всі слова змінили своє значення на протилежне. Нижче ви знайдете фразу з твору про Алісу. Розгадавши фразу перевертень, вставте пропущені слова.
     
І новий фрагмент пазлу у вас в руках

Та ось зненацька ви опинилися у калюжі, яка вже кишіть всякими птахами та звірами, І разом з ними та Мишею пливете на суходіл. 
– Нам всім потрібно обсохнути, – гукнула Миша, – Пропоную використати сухий матеріал.
– Ні-ні-ні, гомонять тваринки. – Давайте зіграємо у щось жваве.
Миша нахнюпилася і відповіла: «Та я зараз такі історії розкажу, умить висохнете.» 
– А давайте ви розповісте нам щось цікавеньке та таємниче. Щось про Алісу, наприклад. Де вона поділася і як її шукати? – кажете ви. – Ми й оком кліпнути не встигнемо, а вже будемо сухими та дізнаємось корисну інформацію.
– Добре, відповідає Миша. – Є в мене одна така собі загадка. Всі пам’ятають, хто нас створив? – питає вона у тваринок. Вони дружно хитають головами.  
– Це добре. Тож, всі знають, що Льюїс Керролл був письменником та математиком. Але він мав ще одне захоплення, яким займався у вільний час. Вам потрібно відгадати що це за захоплення. А в пригоді  вам стане кросворд. Якщо розгадаєте його, зможете відгадати і захоплення.
Інструкція: Знову таки в пригоді стане твір Керолла «Аліса в Країні Чудес». Пам’ятайте про пазл.



Отже, ви розгадали кросворд і Миша направляє вас далі до наступного завдання. Мить, і ви опинилися перед будинком за столом з Капелюшником і його кампанією. 

- Лишенько, що ж робити?, - голосить Заєць. – Час дав нам зовсім мало часу!, - мурмотить Капелюшник.
 - Що трапилося? -  запитуєте ви, -  Нам дуже потрібна Аліса. Де її можна знайти? Ви її не бачили?
- Так хто її знає, де та Аліса зараз. Ще п’ять хвилин тому вона пішла з Часом. А нам залишили завдання. І якщо ми не зробимо його, час назавжди залишить це місце, так він і сказав. – відповідає Капелюшник. – Допоможи нам, і ми підкажемо куди Аліса планує рухатись далі, ми підслухали її розмову з Часом.
 -  Бо ми самі не впораємось. Завдання такі складні, а ви ж чули, що у нас все не в порядку з головою і мозками. – сказав Заєць. – Второпати не можемо вже небитий час, як його вирішити, це завдання.
Інструкція: Ви легко впораєтесь із завданням, якщо знаєте, що таке анаграма.

– О, хто б міг подумати, що отак можна зробити оце, - дякує Капелюшник.
Він і Заєць розповідають вам про те, як вони чули, що Аліса зібралася відвідати Червону Королеву. Тож ви знову вирушаєте у путь. Коротко або ще коротше, та ви вмить опинилися перед якоюсь кімнатою і Червоною Королевою.
- Сподіваюся, ви все ж маєте голову на плечах – поздоровкалася Королева. – Я ось тільки но розповідала цій впертій дівчинці Алісі, що краще бути з царем в голові, ніж там же без нього
- Доброго і вам дня, - відповідаєте ви.- Скажіть будь ласка, куди направилася Аліса далі. Нам необхідно знайти її.
- Вона ввійшла у цю кімнату, щоб трішечки поламати голову, - відповіла Королева. – Сам наш творець, професор Керролл зробив її для всіх, хто дуже любить випробовувати себе та свій, як його, інтелект. Тож, давайте, заходьте і не забудьте взяти голову.

Інструкція: Якщо ви пам’ятаєте, то Льюїс Керролл був професором … математики і дуже любив різні прості та складні математичні завдання. Успіху вам і пам’ятайте про останній пазл головоломки.

Тисни на малюнок, для того щоб пройти це завдання.


– Та-та-та-там!!! Ви практично дійшли до самого кінця! Залишилося останнє завдання. Воно зовсім легке і думається, ви вже здогадалися, що потрібно зробити.

       

Вітаємо вас! Ви таки пройшли все до кінця і дізналися, що Аліса перейшла до іншого, наступного твору Льюїса Керролла. Дякуємо вам за участь у нашому квесті та за допомогу у розв’язанні цих різних завдань. Сподіваємось, що ви цікаво та з користю провели з нами свій час. Напишіть нам, будь ласка, у коментарях до квесту про свої враження, ми будемо дуже вдячні. А може ви  маєте ще якісь пропозиції щодо наступних квестів – ми відкриті до спілкування! Ще раз дякуємо і до побачення!

P. S.  До речі Капелюшник та Час помирилися, і в цьому є і ваша заслуга, бо саме ви допомогли скласти анаграми. Час проявив милість та зглянувся над Капелюшником і його кампанією. І інколи приходить до них на проханий чай. Червона Королева зрозуміла, що з головами треба поводитися обережніше, а Миша вивчає ораторське мистецтво. А допомагає їй у цьому… Синя Гусениця, бо говорити коротко і влучно – це талант. І тільки білий Кролик так досі й запізнюється. Усюди і завжди або ніде і ніколи. Хто його знає…

понеділок, 24 січня 2022 р.

27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

«Ми, хто живемо в XXI-му столітті, несемо величезну відповідальність перед мільйонами людей, які згоріли в печах таборів смерті й загиблих у Другій світовій війні. Якщо ми не винесемо належного уроку з трагедій минулого, то Європі загрожує нова катастрофа» В’ячеслав Кантор (президент Європейського єврейського конгресу) 

 27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. 

Голокост - історична правда автор: Добропільська дитяча бібліотека філія

пʼятниця, 21 січня 2022 р.

Бібліографічний анотований покажчик до 90-річчя Донецької області

2022 рік для Донеччини особливий – 90-річчя утворення Донецької області. Краєзнавча література – це справжній скарб будь- якої бібліотеки, а особливо бібліотеки в маленькому населеному пункті, адже чим менший населений пункт, тим складніше знайти документи, що йому присвячені. Фонд краєзнавчої літератури в дитячій бібліотеці-філії формувався багато років, до його створення та збереження бібліотекарі ставляться особливо ретельно та старанно.

До цього бібліографічного посібника увійшли всі документи, які є в наявності у краєзнавчому фонді Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії. Усього 196 джерел українською та російською мовами з анотаціями.

Список складається з 7 розділів:
  • Природа Донбасу
  • Донецька область. Міста Донбасу
  • Святогір’я
  • Історія Донбасу
  • Донбас у 1941-1945 роках
  • Уславленні земляки
  • Донбас літературний

Матеріал розташовано в алфавітному порядку прізвищ авторів та назв. Документи про Добропілля та добропільських авторів виділено кольором. Краєзнавчий бібліографічний покажчик буде в нагоді широкому колу користувачів, які цікавляться історією, культурою, сучасним життям Добропільської громади і Донбасу в цілому.

четвер, 20 січня 2022 р.

"Сила великої Злуки" Інформ-сторінка до Дня Соборності

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».
Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.
Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.
Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. 22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.
Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.
Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:
«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»
22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
Акт Злуки мав глибоке історичне коріння і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за кілька століть він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

Інтерактивні завдання 

вівторок, 18 січня 2022 р.

Сценарій «Алан Мілн, Крістофер Робін, Вінні-Пух та Всі-всі-всі»

 Сценарій 

Літературна вітальня «Алан Мілн, Крістофер Робін, Вінні-Пух та Всі-всі-всі».

Ведучий 2: Доброго дня, любі діти та шановні дорослі! Ми дуже раді знову зустрітися з вами!

Ведучий 1: Ось і промайнули зимові свята та канікули. Сподіваємось, ви всі відпочили, набралися яскравих вражень і готові отримувати нові знання. Так? (Діти відповідають). 

Ведучий 2: Тож, ми з вами зустрілися сьогодні не просто так, а щоб дізнатися трошки більше про одну казкову особу. Зараз ми прочитаємо вам віршика, а вам потрібно здогадатися, про кого ж йде мова. Добре? І…

Ведучий 1: Хто найголовніший ведмежа у світі?

Нехай тирси жменька у голові,

І м'яких лапок, як завжди, чотири,

І він найкращий друг Премудрої Сови.

Ведучий 2: Хто найдобріший ведмедик у світі?

Вам скажуть відразу  П'ятачок з  Іа,

Адже годі й шукати душі волохатою ширше!

Вміє навіть складати слова.

Ведучий 1:  Хто самий-самий ведмежа у світі? 

Він любить мед і любить всіх навколо.

Давайте дружно скажемо, три-чотири:

Звичайно, цей ведмедик Вінні Пух.

Ведучий 2: Так-так, сьогодні ми з вами познайомимся ближче з Вінні-Пухом та його друзями, а також  із письменником, який написав історії про цього іграшкового ведмедика і зробив його відомим на увесь світ. 

Ведучий 1: Може, хтось з вас вже читав цю кумедну книжку та запам’ятав ім’я автора? Тож, давайте знайомитися. 

Ведучий 2: Алан Олександр Мілн народився 18 січня 1882 року у східній частині Великобританії у сім’ї директора приватної школи для хлопчиків. Своє дитинство хлопчик провів у Лондоні. Деякий час у школі викладав знаменитий фантаст Герберт Уельс, про якого згодом з вдячністю, як про велику людину і прекрасного друга, згадував Мілн. Освіту Алан здобував спочатку у Вестмінстерській школі, а потім – у Кембріджському університеті, де вивчав математику. 

Ведучий 1: Проте справжнім його покликанням стала література, а першим надрукованим твором — пародія на Шерлока Холмса. Після закінчення університету Мілн працював заступником редактора дуже відомого у Англії  гумористичного журналу «Панч». Після закінчення Першої світової війни, де Алан служив лейтенантом Королівської армії, він повернувся додому до своєї дружини Дороті і продовжував писати серйозні твори для дорослих.

Ведучий 2: Аж ось у серпні 1920 року у пари народжується син, якого вони назвали Крістофер Робін. І коли йому виповнюється 1 рік, батьки дарують йому іграшкового ведмедика на день народження.

Ведучий 1: Існує багато версій того, як же Мілн таки вигадав свої перші історії. Одна з них розповідає, що кожного вечора його дружина Дороті вигадувала пригоди іграшкового ведмедика та розповідала синові, а Алан спочатку записував за нею слово у слово, а потім вже почав вигадувати їх сам. 

Ведучий 2: Та як там не було б, Мілн перед усім писав свої твори для дорослих, і тільки через деякий час після народження дитини, у 1924 році, він надрукував свої перші твори – вірші – для дітей. Збірка мала назву « «Коли ми були маленькими». Вона мала деякий успіх, і у 1927 році він написав наступну  «Тепер нам вже шість». Читачі довгий час не були знайомі з цими творами, бо не було перекладу їх українською мовою, і зовсім обмаль було перекладено дитячих віршів на російську. 

Ведучий 1: Однак його вірші, головним героєм яких є Крістофер Робін, можна віднести до найкращих зразків справжньої поезії для дітей. Недаремно автор у своїй творчості звертався до того хлопчика, який жив у його душі. І зараз, у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА у одній книжці зібрано всі прозові та віршовані твори для дітей, що написав Алан Мілн.

Ведучий 2: Та  справжню славу та визнання письменнику приніс саме він – кумедний іграшковий ведмедик, яке мав досить незвичайне ім’я – Вінні-Пух. Малоймовірно, що Крістофер Робін назвав так свою іграшку, коли її йому подарували. Тож, коли він трошки подорослішав – десь у 1924 році, він часто ходив з батьком до Лондонського зоопарку і мав свою улюбленницю – ведмедицю Вінніпег, або як її всі звали – Вінні. Всі лондонські дітлахи були у захваті від неї. Про її пригоди у 2008 році було знято фільм «Ведмедиця на ім’я Вінні», і навіть, сам Крістофер Робін у далекому 1981 році відкрив пам’ятник цій відомій тварині. (Трейлер)

 Ведучий 1: Тож іграшка отримала першу частину ім’я. І друга знайшлася у тому ж зоопаркові у ще одного улюбленця Крістофера – лебедя, якого він звав Пух. Тож, так на честь справжніх-справжнісеньких тварин і було перейменовано ведмежа з Едварда на Вінні-Пуха.

Ведучий 2: Вінні-Пух  одразу став улюбленцем усієї родини Мілнів. Щоб ведмежатко не «сумувало»,  Крістоферу  Робіну подарували ще дві іграшки — віслючка Іа та поросятка Паця. Потім батько вигадав Сову і Кролика, які мешкали поблизу Крочфордської ферми, що Мілни купили у 1925 році. Отак уся іграшкова компанія опинилася в своєму Лісі.

Ведучий 1: І коли в грудні 1925 року Мілну запропонували написати для різдвяного номера газети «Івнінг ньюс» оповідання, він, за порадою дружини, занотував одну  з історій: про Вінні-Пуха та неправильних бджіл. Вона стала першим розділом книги про чудового ведмедика а потім з’явилося повне видання історій  Так розпочав своє літературне життя Вінні-Пух.(Відео)

Ведучий 2: Твір мав шалений успіх у дітей. Гра, у ході якої складалися казки, була в розпалі, коли батько-письменник вже з суто літературною метою купив ще три іграшки — кенгуру-маму Кенгу, її дитинча Крихітку Ру та тигреня Тигру. Отже, з’явилися нові герої і нові пригоди...І у 1928 році вийшло наступне й останнє видання «Дім на Пуховій галявині», у кінці якої Крістофер прощається зі своїм дитинством та безтурботним часом фантазій та гри. 

Ведучий 1: Діти та дорослі читачі вимагали від автора нових пригод Вінні-Пуха та його друзів та  Мілн досадливо відмахувався -  він зовсім не вважав «Вінні-Пуха» своїм кращим твором:  в автобіографії згадав про нього лише один раз, та й то з іронією і завжди підкреслював, що написав ці історії тільки заради грошей. А може, справа полягала в тому, що писати продовження Вінні-Пухових пригод вже не було для кого, адже син Крістофер Робін, який був героєм і віршів, і казок, виріс...

Ведучий 2: У 1952 році Мілн тяжко захворів. Йому довелося перенести складну операцію на головному мозкові. Останні  роки життя письменник  провів у своєму домі  у Сусексі за читанням. 31 січня 1956 року Алана Олександра Мілна не стало.

Ведучий 1: Та з кожним роком пригоди Вінні –Пуха ставали ще більш популярними – вони видавалися і перевидавалися майже всіма мовами світу. Тільки у 1968 року лише одне англійське видавництво «Муффін» продало 500 тисяч екземплярів цієї книжки. 

Ведучий 2: Вперше радянські читачі познайомилися з Вінні-Пухом та його друзями у 1960 році завдяки перекладу письменника Бориса Заходера на російську мову. Та він казав, що зробив не точний переклад, а  переказ цих історій – щось добавляв, щось убирав, а щось і сам видумував. Українською мовою переклад зробив Леонід Солонько вже з книги Бориса Заходера. Так, відоме ведмежа отримало свою славу і у радянських дітей

Ведучий 1: Історії про ведмежа поширювалися світом ще й завдяки мультфільмам. Так, у 1961 році студія «Дісней» купила права на екранізацію книги і світ побачив перший мультфільм про Вінні-Пуха, який відразу ж став дуже популярним у дітей. З 1961 по 2005 рік було створено 16 мультиплікаційних стрічок. А у 2011 році світ побачив повнометражну нову версію мультфільму.(Відео)

 Ведучий 2: В 1969 році й на радянських екранах з’явилося кумедне ведмежа, зовсім несхоже на свого англійського прототипа. І якщо американського Вінні-Пуха мультиплікатори малювали згідно ілюстрацій Едуарда Шепперда, який створив образ ведмежати до 1-ї та 2-ї книги, то радянський Вінні-Пух мав зовсім інший вигляд і характер. Ще дві частини мультфільму – «Вінні-Пух йде у гості» та «Вінні-Пух та день клопотів» побачили світ у 1971 та 1972 році. (Відео)

Ведучий 1: І якщо ви думаєте, що на цьому історія Пуха закінчилася, то ви помиляєтесь. Було видано ще 2 книжки про Крістофера Робіна і Вінні-Пуха, але їх створив вже зовсім інший автор.(Відео)

Ведучий 2: Не тільки діти, а й дорослі захопилися історіями про ведмежа та його друзів. Навіть було декілька ретельних досліджень текстів та образів  діючих осіб та написано такі книжки вже для дорослих – «Пухова загадка» Ф. Кру, «Дао Пуха» Р. Грофа, «Винни-Пух и философия обыденного  языка» В. Руднева. Також, історія Алана Мілна отримала своє відображення у фільмі «Прощавай, Крістофер Робін», який було знято у 2017 році.(Відео)

Ведучий 1: У Великобританії у 2016 році з великим успіхом пройшла виставка, присвячена книзі та її героям. (Відео). А у 2018 році побачив світ фільм, присвячений самому Крістоферу Робіну, який мав однойменну назву. (Відео)

Ведучий 2: Тож, і до нашого часу історії про Крістофера Робіна, Вінні-Пуха та їхніх друзів і досі на піку популярності. Нещодавно усі права на  Пуха за $350 млн придбала компанія Волта Діснея. Книжка Алана Александера Мілна «Вінні-Пух та всі-всі-всі» — на 17-му місці за популярністю серед творів, написаних і виданих у ХХ ст. А прибутковішим  за нього як іграшку, зображення тощо,  є тільки Міккі-Маус.

Ведучий 1:  Отже, є надія, що історії про ведмежа, маленького хлопчика та їхніх друзів будуть мати продовження. Можливо, з’являться нові герої та нові пригоди. Хтозна, куди приведе майбутніх авторів фантазія і Вінні-Пух та Паць прибудуть у гості до Кролика та Сови на Місяць? (Відео)

Ведучий 2: А зараз ми з вами трошки пограємо і спробуємо пройти невелику вікторину. Тим, хто читав книжки про Вінні-Пуха і слухав нас уважно, буде зовсім нескладно відгадати усі завдання.

Ведучий 2: І наприкінці хочеться побажати вам всім читати багато цікавих та добрих книжок, зберегти пам’ять про улюблених героїв крізь все життя і передати любов до них наступним поколінням. (Останні слова Крістофера Робіна) (Відео)

вівторок, 11 січня 2022 р.

Всесвітній день «спасибі»

 

План роботи бібліотеки на 2022 рік

Від того, наскільки професійно грамотно і якісно складений план роботи, багато в чому залежить ефективність і продуктивність всієї подальшої діяльності бібліотеки. Добре складений план приводить до значних змін як для його розробника в процесі планування, так і для бібліотеки в процесі його реалізації. Річний план роботи – основний та обов’язковий документ для усіх бібліотек та їх структурних підрозділів. 
Увазі наших користувачів представляємо річний план Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії. Врахувати всі аспекти роботи дуже важко, в процесі роботи він може дещо змінюватися.

Публічний звіт Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії 2021

Запитайте будь-якого перехожого "У чому полягає робота бібліотекаря?", і Ви швидше за все почуєте "У видачі книг". Певною мірою, це правильна відповідь, проте вона відображає лише "зовнішній" аспект професійної діяльності бібліотекаря. Насправді професія бібліотекаря набагато багатогранніша і складніша, ніж може здатися з першого погляду, а бібліотекар – це не просто "зберігач книг", а висококваліфікований і багатоплановий фахівець, який має цілу низку різних якостей. 
Увазі користувачів та усіх зацікавлених осіб представляємо творчий звіт Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії, який дасть змогу явити чим же бібліотекарі дитячої займалися у 2021 році.