У кожного з нас є своє уявлення про війну - з прикладами та фактами, з фільмами та розповідями, з пам’ятниками та очевидцями страшних подій. У
кожного з нас, якщо ми люди розумні,
слово війна повинно асоціюватися зі
словами - трагедія, голод, сльози, розруха та
смерть. І коли я, бібліотечний працівник майже з 30-ти річним стажем
роботи в бібліотеці, повинна організовувати і проводити заходи з
воєнно-патріотичного виховання, я дуже розгублююся. Чому? Тому що
дуже важко розкрити тему війни і пояснити, чому виникають війни. Чому
багато людей не цінують життя. Я не знаю, як розповісти дітям про війну.
Але потрібно. І краще за мене це зробить кіно – документальне або художнє. Бо я не зможу передати все жахіття війни, трагедії тих, хто став її очевидцем.
Але потрібно. І краще за мене це зробить кіно – документальне або художнє. Бо я не зможу передати все жахіття війни, трагедії тих, хто став її очевидцем.
Сьогодні, 12 лютого, в
нашій дитячій бібліотеці відбувся відео експрес-огляд документальних фільмів до Дня вшанування
учасників бойових дій. Серед своїх відвідувачів, хлопчаків, проводжу
експеримент - з'ясовую їх асоціації зі словом «війна». Лунають відповіді –
бомбардування, вибухи, каліцтво, біженці, розбиті домівки, голод. Роблю
висновки, що діти Донбасу вже багато знають про війну, не ту далеку – близьку. З
розповідей своїх однолітків, які приїхали з зони бойових дій і знайшли притулок
в нашому місті. З новин по телевізору. І дуже хочеться, щоб це були тільки
розповіді, а не реаліїї нашого добропільського життя.
Пройняло. Заставило трохи
замислитися. Про себе подумала: «Краще розповідати про казки та чудові мандрівки та про щось світле та прекрасне». Не хочу розповідати
дітям про війну.
Завідуюча Дитячою бібліотекою-філією №5 Рябовол О.І.
Завідуюча Дитячою бібліотекою-філією №5 Рябовол О.І.
Немає коментарів:
Дописати коментар