Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо і свідомо через уста кожного із мучеників нації незалежно від віку промовляє до кривдників:
…не втечете
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста; а люде
Підстережуть вас на тоте ж,
Уловлять і судить не будуть,
В кайдани туго окують,
В село на зрище приведуть…
Тому вихід у загарбників один – самим здаватися в полон. Тільки так можна врятувати своє життя, повернутися до своїх домівок, до рідних людей.
Бо вам ніколи не здолати Україну! Не здолати українського спротиву! Не здолати українського духу та української волі!
ЗА УКРАЇНУ!
ДО ПЕРЕМОГИ!
В день народження Т.Г.Шевченка бібліотекар провела інформаційну хвилинку з учнями 3-Б класу НВК № 4 в режимі онлайн-конференції. А ось скрін, який це підтверджує, забула зробити. Складний час, важко концентруватися на роботі, важко робити все чітко і правильно, але ми стараємося зберігати спокій і виримо у сили ЗСУ.
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. У 1999-му році, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.
До Міжнародного дня рідної мови бібліотекарі Добропільської міської дитячої бібліотеки підготували та провели захід для учнів другого класу КЗССО № 2.
Мова ‒ душа народу. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови.
Презентація до заходу
Мовограй автор: Добропільська дитяча бібліотека філія
В Україні 20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.
До Дня вшанування пам'яті героїв Небесної Сотні бібліотекарі підготували інформ-довідку "Тільки тим історія належить, хто за неї бореться, живе..."
33 роки тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.
Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20Л 1.1917) та проголошення її незалежності (ІУ-й Універсал 22.01 Л 918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.
Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Більшовицькі частини грабували українські міста і села. Так, зокрема, було пограбовано Троїцький монастир у Батурині.
У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення антиукраїнського виступу.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка нараховували близько 1000 осіб та складалися із старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід, набутий на фронтах Першої світової війни, 115-130 осіб першої сотні Студентського куренята були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).
Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир - старшина Андрій Омельченко. Очевидно, що основну роль в бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького- майбутні кадрові офіцери, багато з яких мали бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня).
Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до З тис. осіб.
Втрати українців становили, за різними даними, від 80 до 100 загиблих (у т.ч. й страчених після бою студентів), втрати більшовиків - не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.
Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські військовики, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань в районі місця бою не виявлено).
У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с.Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.
Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.
Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб'єктом міжнародного права.
Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими.
Головне - за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом Україна ставала незалежною державою.
Росія зобов'язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з України формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.
Підготовлено на основі матеріалів Інституту історії НАН України із залученням провідних істориків (В.Сергійчук, В.Улянич, О.Бойко).
«Ми, хто живемо в XXI-му столітті, несемо величезну відповідальність перед мільйонами людей, які згоріли в печах таборів смерті й загиблих у Другій світовій війні. Якщо ми не винесемо належного уроку з трагедій минулого, то Європі загрожує нова катастрофа» В’ячеслав Кантор (президент Європейського єврейського конгресу)
27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. - Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».
Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово. Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. 22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння. Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку. Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії: «…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.» 22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Акт Злуки мав глибоке історичне коріння і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за кілька століть він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Працівники Добропільської міської дитячої бібліотеки до цієї сумної дати пропонують увазі користувачів веб-бібліографічний огляд "Білий янгол скорботи". Книги, документи, фотодокументи, які зберігаються в бібліотеках, ніби мовчазні реліквії, бережуть правду нащадкам.
Відео має інтерактивні елементи, для більш детальної інформації про пропоновані книжки тиснить на сині кнопки, які з'являються під час відео.
До уваги користувачів також пропонуємо тематичний бібліографічний список літератури
21 листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.
Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.
Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 –лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства.
На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.
До цієї знакової події бібліотекарі підготували інтерактивну книгу "Літописи Майдану", яка узагальнює інформативні матеріали вебресурсів і буде цікава дітям та підліткам. Дорослі, ж можуть використовувати наведені посилання і знайти ще більше інформації про історію українських майданів — від Протестів на Граніті до Революції Гідності і Свободи.
Традиційно, під час літніх канікул Національна бібліотека України для дітей проводить Всеукраїнський дитячий літературний конкурс "Творчі канікули".
Мета Конкурсу — сприяння формуванню у дітей та підлітків патріотичних почуттів — любові до рідної природи, краю, Батьківщини; прищеплення любові до рідної мови; розвиток естетичної свідомості, здатності до творчої самореалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей та талантів дітей.
Завдання Конкурсу — самоідентифікація дитини як невід’ємної частини українського суспільства; розвиток інтелектуального потенціалу України; пошук дієвих та гармонійних форм національно-патріотичного виховання; збереження культурної спадщини України, залучення широкого загалу дітей та підлітків до активної участі в культурному житті країни; підвищення культурного рівня дітей.
В цьому році учасник від нашої бібліотеки Боєв Михайло переміг в обласному етапі конкурсу. Бажаємо перемоги у Всеукраїнському!
В історії людства є події, трагічність яких з відстані років набирає набатного звучання, застерігаючи суспільство від їх повторення. Одна з таких найтрагічніших сторінок історії - трагедія Бабиного Яру. До Дня пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру працівники бібліотеки підготували віртуальну історичну довідку "Трагедія Бабиного Яру"
8 вересня Донеччина відзначає переможну та водночас трагічну дату - річницю визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників.
Цього дня віддаємо данину поваги тим, хто героїчно боронив свою землю зі зброєю в руках та самовіддано працював у тилу, вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, визволяючи рідний край від нацистських окупантів. До цієї дати Добропільська міська дитяча бібліотека-філія пропонує ознайомитися з ретро-презентацією "Ти вистояв і переміг, Донбас!", яка містить не тільки документальні кадри з далекого 1943 року, а й тематичний список літератури.
Минуло 78 років з того переможного дня, коли було покладено край поневоленню нашої землі, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій смертоносній війні. І, нажаль, сьогодні нам також довелося відчути, що таке війна, що таке відчуття дикого болю в душі, коли здригається рідна земля, спалахують домівки та гинуть мирні жителі. Тим більше розумієш значення слову «мир» і велику складність усіх кроків до нього.
29 серпня - День пам'яті Героїв, які загинули за волю України.... Молитвою, добрим словом, згадаймо Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними...
Шановні добропільчани, вітаємо з Днем нашого міста. Нехай це місце буде міцно любиме і дороге кожному з нас, нехай тут здійснюються наші бажання і збуваються мрії, нехай наше місто процвітає і росте, нехай кожному його мешканцю в житті щастить.
За давньою традицією свято шахтарів співпадає зі святкуванням Дня міста.
Вітаємо з професійним святом усіх, хто присвятив своє життя шахтарській справі. Нехай ваша праця завжди гідно винагороджується, а держава і суспільство відносяться до вас з повагою і турботою.
З нагоди святкування Дня міста Добропілля та Дня Шахтаря бібліотекарі Добропільської міської дитячої бібліотеки-філії створили віртуальний кросворд. Є бажання перевірити на скільки добре ви знаєте своє рідне місто? Тоді вперед відповідати на питання.
22 червня — День скорботи і вшанування пам'яті жертв Війни в Україні
Щорічно 22 червня в Україні приспускають державний прапор, адже цього дня, 80 років тому, розпочалась німецько-радянська війна, яка забрала кожного п’ятого українця.
22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?
Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми.
29 січня в Україні відзначатиметься річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Бібліотекарі підготували Interactive page на основі інформаційних матеріалів Українського інституту національної пам’яті.
22 січня ми відзначаємо День Собороності України. Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.
До цієї дати бібліотекарі підготували віртуальну інтерактивну книгу "Боротьба за українську державність", основану на інформаційних матеріалах Українського інституту національної пам'яті.
Тематичні матеріали Українського інституту національного пам’яті
1. Методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до Дня Соборності України-2020
Історія українського козацтва - це одна з найвизначніших сторінок життя нашого народу. В найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво було справжнім захисником рідної України, оборонцем віри, моралі та державницьких традицій. Саме з козацького роду вийшли відомі всьому світу діячі національного відродження та визвольного руху України. Зі святом козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці та з днем захисника України вітали бібліотекарі відвідувачів та пропонували ознайомитися з книжковою виставкою "Українці - нація героїв", на якій представлено історичні, публіцистичні, літературно-художні та мистецькі видання з фонду бібліотеки.
