Всі ми родом з дитинства…

Ось і розпочалися літні канікули, а разом з ними і у бібліотеці теж наступила гаряча пора екскурсій та різноманітних заходів для шкільних таборів.  З року в рік наша дитяча бібліотека співпрацює зі школами міста і відкриває для наступних поколінь заманливий світ читання.

В цьому році ми разом з дітлахами вивчали «Шкідливі поради» Григорія Остера і спілкувалися за темою, а заразом і намагалися довести одне одному, як же насправді треба себе поводити дома, на вулиці, з друзями та батьками, щоб бути здоровими  та з користю проводити вільний час. Порадувало те, що більшість дітей не тільки правильно відповідала на питання бібліотекарів, а й чемно поводила себе, слухала, активно приймала участь у обговореннях. Увагу інших ми намагалися залучити мультиками та каверзними запитаннями.  Та й ми, дорослі, так захопилися цією темою, що разом з дітьми сміялися та придумували самостійно нові шкідливі поради від нас та дітей.

Я пам’ятаю, як у дитинстві познайомилася з творами цього чудового автора.  Мені здавалося, що у кожній пораді він звертається саме до мене, саме мої недоліки та поведінку показує в тих порадах. Пройшов час і вже зі своїм сином ми, знов таки, сміялися над ними і задавалися питанням – ну як Остеру вдається так яскраво, дотепно описувати дитинство? Так, щоб кожен зміг в цих порадах впізнати і себе? Бо до самої смерті, десь у глибині душі, ми всі – діти. І може, щоб не втратити ту найдорожчу часточку дитини у кожному з нас, потрібно частіше читати «Шкідливі поради» не тільки дітям, а й дорослим? Тим паче, що Остер пише  шкідливі поради і для нихJ Тому звертаюся до нашого улюбленого відділу комплектування з проханням, при можливості, закупити як найбільше книг Григорія Остера, або хоча б «Шкідливі поради для дітей», і пропоную впорядкувати читання цих книг в особливо скрутних випадках для підняття стресостійкості та душевного здоров’я серед бібліотекарівJ

        Нечаєва-Боєва Н.О. – бібліотекар дитячої бібліотеки-філії №5

«Ми втрачаємо здібність фантазувати»

(Роздуми після проведення вдалого заходу).

Мабуть, у кожної людини в дитинстві був або і є досі самий-самий кращий друг, який розуміє тебе краще, ніж ти сам і підтримує у всьому та приносить користь і  для тебе самого. У дитячій дружбі взагалі все дуже просто, відкрито та чітко, і лише маленька частка людей здатна зберегти дитяче сприйняття світу. Адже тільки діти здатні бачити світ під іншим кутом, ніж інші представники людства. Безсумнівно, що всі винахідники, письменники, художники, вчені до кінця життя зберігають в собі це особливе сприйняття світу, що допомагає їм втілювати свої ідеї та задуми в реальність.

І як розповідала відома письменниця Астрід Лінгред, що її надихали на написання чудових оповідань не її діти або онуки, а вона сама, коли згадувала себе у дитинстві. Усі герої її книжок дуже схожі на усіх дітей світу. Такі ж фантазери та вигадники, як завзята фантазерка Пеппі Довга Панчоха та Малюк, який вигадує собі найкращого друга Карлсона. А Карлсон, в свою чергу теж схожий на інших дітей, бо як і усі любить солодощі, такий же скнара, бешкетник та хвалько. Тому нам і захотілося в переддень канікул разом із дітлахами, які завітали до нас у гості на захід трішечки згадати , як це бути такими невимушеними та щасливими, тільки тому, що тобі на день народження подарували цуценя. На цьому заході, присвяченому дитячій письменниці Астрід Лінгред, ми разом з дітьми дивилися веселі мультики, відповідали на питання та дізнавалися, звідки ж з’явилися наші улюблені  герої  з оповідань Лінгред.

Доречі, коли відповідаючи на запитання, яке було в нашій вікторині по одному з оповідань, ми запитали у дітей - що вони хотіли б собі на День народження? – собаку чи комп’ютер, то ми були дуже раді почути від усіх, що це собака.

Але я дещо зрозуміла для себе : нашім дітям не вистачає уваги, а головне -  реального спілкування з друзями і з батьками, бо ми вважаємо, що змінився час. Ні, змінився не час, а ми самі. Ми самі позбавляємо своїх дітей можливості фантазувати. Замість того, щоб ,наприклад, залити ковзанку на подвір’ї, ми веземо їх цілих дві години кудись, щоб покататися на ковзанах за гроші. Або  щоб запекти картоплю у багатті, вони чекають на пікнік замість того, щоб зробити це  просто десь на подвір»ї. Побудувати  з дітьми «халабуду»,  замість мультика почитати разом з дитиною – невже це так проблемно? Зараз батьки самі не розуміючи  роблять усе, щоб діти переставали фантазувати. Вони менше приділяють уваги дітям, намагаючись свою увагу і любов заміняти гаджетами, телевізором чи іграшками, бо це не  потребуює  спільних зусиль та виявлення творчих здібностей. І все це виходить тому, що дорослі розлюбили заморочуватися та ускладнювати собі життя, а попит, як нам відомо породжує пропозицію.

Ми самі привчаємо нашіх дітей бути залежними від комп’ютера, ми забороняємо їм купатися у болоті, їсти фрукти з землі, балуємо некорисними іграшками… і,  тим самим позбавляємо їх привабливості фантазувати.  Адже діти здібні все ж таки оцінити  те, що ми для них робимо, а ми просто стали не здібними надати ім таку можливість. Тому  боюсь, що дуже скоро зникнуть і люди, які зможуть написати щось добре та чарівне, згадуючи своє непримушене та щасливе дитинство.

А пам’ятаєте, як ми в дитинстві закривали своє лице долоньками, і вважали, що нас ніхто не бачить... А тепер? Давайте зробимо своїх дітей (і не тільки своїх) щасливими.

     Юлія Бурлакова – бібліотекар дитячої бібліотеки-філії №5

День сталої енергії в дитячій бібліотеці

           Не дивлячись на те, що зберігання енергії дещо тема доросла, Дитяча бібліотека активно долучилася до проведення днів сталої енергії в нашому місті. У нагоді стали матеріали, які любязно предоставили нам фахівці економічного відділу виконкому Добропільської міської ради. Їх презентували бібліотекарі  всім відвідувачам нашої філії. 

Для маленьких користувачів Дитячої бібліотеки 11 травня було організовано і проведено бесіду «Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті». На меті бесіди стояло питання пояснити  природознавчу задачу  бережливого використання електроенергії, знайомство з поняттям сталої енергії. А також бібліотекарям необхідно було взнати власну думку дітей  щодо збереження електроенергії у побуті. Цікавою стала вікторина «Звідки в будинок приходять світло та енергія», з якою наші відвідувачі впорались швидко та якісно. Дітям потрібно було назвати по картинці електро прилади, звідки до них приходить енергія. Потім для учасників заходу було запропоновано розвязати природознавчу задачу по збереженню електроенергії вдома.