Авторська виставка– книжкова виставка, автором якої є працівник або користувач бібліотеки. Виставки можуть бути різноманітними за ознаками, видами, проблематикою, цільовим призначенням та художнім оформленням, але вони повинні доносити до глядачів оригінальну авторську ідею.
Аукціон (літературний) - форма гри-змагання. Ведучий оголошує тему запитань (наприклад назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, прислів'я, загадки на різні теми (про працю, професії та ін.), літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колір, або вірші, присвячені порам року). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод із твору).
Айстопер –( той, що зупиняє очі)- поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Їх використовують при оформленні книжкових виставок.
Бенефіс бібліотеки – театралізована програма вшанування бібліотеки з метою виховання дбайливого відношення до кращих традицій бібліотеки та привертання уваги організацій, фірм, які у перспективі можуть стати спонсорами бібліотеки. Бенефіси в деяких випадках можливо побудувати на ігровому сценарії, включаючи видовищні елементи.
Бенефіс читача – це представлення бібліотекою в театральній формі одного з найактивніших читачів. Мета заходу – популяризація кращого читацького досвіду, рекомендації книг на прикладі активного читання, ілюстрація позитивного прикладу читання.
Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та/або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.
Бібліографічна закладка – одна із малих форм рекомендаційної бібліографії. Допомагає користувачам зробити перші кроки до розширення кругозору, підвищення культури читання, Закладка близька до плану читання, різниця в тому, що вона відштовхується не від теми, а від конкретної книги. Зміст: 1. Назва книги; 2. Анотація по можливості; 3. Короткий список книг цієї тематики.
Бібліографічний огляд – розповідь про документи, об’єднані спільною ознакою. Розрізняють два типи оглядів – інформаційні і рекомендаційні. Перед інформаційним оглядом ставиться завдання оперативного, цілеспрямованого інформування певних груп читачів про літературу, що має для них інтерес. Перед рекомендаційним оглядом ставиться завдання педагогічного характеру: зацікавити читача певною літературою, вплинути на його вибір. До інформаційних оглядів включаються видання різних типів і видів і за кількістю значно більше, ніж до рекомендаційних; до оглядів другого типу – здебільшого видання однієї тематики, одного автора і в обмеженій кількості (5-7 назв).
Бібліографічний список – це бібліографічний посібник з простою структурою. Для нього відбираються книги і статті за темою (20-25 назв), виданих, як правило, за останні 3-5 років. Книги можна групувати по розділах, до розділів складаються невеликі вступні тексти. До рекомендаційного списку бажано додавати коротку передмову.
Бібліо-кафе - форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість блюд подаються книги (автори, міні-заходи) Наприклад, «В " Бібліоменю" входять книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до самих смачних і вишуканих !
Бібліокешинг (від англ. cache - схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або/та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу.
Бібліомарафон – імпровізована гра змагання, мета якої полягає в тому, щоб якнайповніше розкрити структуру довідково-бібліографічного фонду бібліотеки, стимулювати у юнацтва розуміння і потребу в набутті умінь та навичок самостійного пошуку інформації, створити умови для невимушеного спілкування бібліотекарів та користувачів. Визначальною умовою гри є швидкість та правильність відповідей на поставлені запитання. Проведення «марафонського забігу» передбачає подолання «спортсменами» декількох перешкод у межах установленого часу. У змаганні беруть участь дві або три команди. В разі дострокового виконання завдання команді присуджується допоміжний бал. Для оцінювання «спортивних» досягнень запрошується журі.
Бібліомікс - (англ. mix - змішувати) - це може бути бібліографічний огляд за окремою темою, до якого можна включити бібліотечні документи за різними видами: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фото- документи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси і т.і.)
Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик-Всезнайко», Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери.
Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop - безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята, проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.).
Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами книги і читання
Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують один чи кілька відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах (дитсадки, школи, парки та ін.). Мета – якомога більше розповісти про можливості бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.
Бібліотечний консалтинг - (англ. consulting — консультування) - консультування з питань бібліотечної справи. Основна мета консалтингу полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищенні ефективності діяльності бібліотеки в цілому і збільшенні індивідуальної продуктивності праці кожного працівника.
Бібліотрансформер – це максимально повно представлена факто- та бібліографічна інформація щодо об’єкту бібліографування, на основі якої можна сформувати інші форми бібліографічних видань. Складається він з декількох складових модулів, а саме: книжкова закладка – інформаційна листівка або флайєр - інформаційно-бібліографічний словничок - мультимедійний урок-презентація - бібліографічний покажчик - відео-вікторина - відео-урок.
Бібліофреш - ( англ. fresh - свіжий) бібліографічний огляд новинок ( напр: методичний бібліофреш)
Бібліошопінг – форма масового заходу, в ході якого один учасник заходу пропонує іншому учаснику «придбати» книгу з фонду бібліотеки прорекламувавши її.
Брей-ринг – проводиться як підсумкова гра-змагання після отриманих знань. Гра проводиться в 3 тури, в кожному турі – по 3 запитання. Кількість команд може бути не обмеженою, але досвід показує, що оптимальна кількість від 2 до 6. Слід враховувати, що при кількості граючих команд, більше двох гру ерудитів краще проводити, збираючи відповіді у письмовій формі. Тоді кожна команда має можливість дати свій варіант відповіді, а не одна, що першою отримала право на відповідь, піднявши руку. Для цього необхідно питання продумувати так, щоб вони мали чітку, коротку відповідь. Команда має 1 хвилину.
Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав - передай іншому». Вони цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна простежити в Інтернеті. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку. Буккросинг зародився в Америці, 21 квітня 2014 р. вперше відзначено Міжнародний день буккросингу.
Бук-слем (BOOK Slam) (від анг. slam штовхання, витіснення одне одного) - змагання на кращу "рекламну компанію" по просуванню обраної книги, можливо з елементами музичної театралізації. Учасники діляться на декілька команд. Завдання команди полягає в тому, щоб якомога краще розрекламувати книжку. Головне, що команди отримують однакові книжки. І за окремий проміжок часу треба показати уміння донести до глядачів свої емоції і почуття. Таким чином, рекламна книжкова компанія повинна змусити купити, тобто прочитати книгу. Кращу рекламну книжкову компанію визначає журі, до складу якого можуть входити як глядачі так і бібліотекарі.
Буктрейлер - це короткий відеоролик(до 3-хв.) за мотивами книги, що є сучасною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати користувача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.
Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок.
Велнес-тренінг – захід, спрямований на просування здорового способу життя. Запропонуйте молодим людям, які займаються вуличними видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися спортом просто – потрібне лише бажання.
Виставка-барометр - баро́метр (від βάρος — вага, тиск та μετρέω — виміряти) —прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися для вимірювання висоти над рівнем моря. Отже виставка-барометр в бібліотечній справі може бути актуальною, якщо вона висвітлює гостру, неоднозначну проблему, яку читачі будуть обговорювати та висловлювати своє ставлення, шляхом оцінок чи розміщенням міток. Така виставка дасть змогу вимірювати рівень напруження щодо обраної теми. Наприклад виставка-барометр «Сучасні професії», дала б змогу проаналізувати найпопулярніші, затребувані професії і ті, які не мають наразі затребуваності. Виставка–барометр «Читаю російською - читаю українською», на якій розміщено твори одних і тих же авторів, двома мовами, дала б змогу проаналізувати бібліотекарям книжки якою мовою більше користуються популярністю.
Виставка - дискусія. Її мета - викликати у читачів бажання подискутувати, висловити свою думку з якогось питання. На виставці повинна бути представлена література, яка висвітлює проблему з різних точок зору. Наприклад: «Іван Мазепа: хто він?». Виставка повинна викликати у користувачів бажання поміркувати про історичні події, особистість, її діяльність та долю.
Виставка – рейтинг основана на оцінці книг читачами. Наприклад: «Рейтинг читацьких пріоритетів», «Найкращий детектив» тощо.
Виставка до знаменних та пам’ятних дат інформує про якусь подію, свято, надає поради та рекомендації щодо відзначення пам’ятної дати . Цікаві виставки можна зробити до Дня Святого Валентина, Дня Матері, до Дня людей похилого віку.
Виставка з актуальних проблем– найбільш популярна у бібліотеках. Її мета – привернути увагу користувачів до конкретної теми, проблеми. Завдання бібліотекаря – вибрати цікаву, «гарячу» тему. Важливо пом’ятати: чим конкретніше визначена тема, тим цікавішою може бути виставка.
Виставка нових надходжень. Мета виставки – інформація читачів про нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним (за ББК). Наприклад: «Новинки з книжкової полиці».
Виставка однієї книги (журналу, газети, публікації) зацікавлює користувача конкретним документом через створення експозиції, яка містить інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про нього видатних людей; про екранізацію твору, розповіді режисерів та акторів про роботу над фільмом. Дуже важливо для такої виставки правильно вибрати відповідний документ: він повинен бути змістовним, цікавим, мати багатоаспектний вимір.
Виставка-вікторина, виставка - кросворд. Мета виставок – привернути увагу читачів до певної теми. Їх особливість полягає у тому, що бібліотекар складає питання, відповіді на які можна знайти у книгах, представлених на виставці. Ці питання оформляються на аркуші та розміщуються на виставці. Аналогічно оформлюється виставка – кросворд. Замість питань вікторини, складається кросворд, який користувачі розгадують за допомогою книг з книжкової виставки.
Виставка-діалог– це заочна розмова читача та бібліотекаря. Читачі задають питання, бібліотекарі відповідають за допомогою книг. Організації виставки передує підготовча робота: збираються питання, які цікавлять читачів. Розділами виставки стають відібрані джерела, які відповідають на питання читачів.
Виставка-експозиція– це синтез бібліотечної та музейної виставки.
Виставка-інсталяція – виставка, яка представляє собою просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й візуальної інформації.
Виставка-конкурс не тільки стимулює інтерес до читання, але й виховує культуру читання. Як правило, конкурс складається із декількох етапів. Перший – порівняно простий, наступні завдання ускладнюються, набувають творчого характеру. Роботи переможців (або учасників) експонуються при підведенні підсумків.
Виставка-словник пояснює значення будь-яких термінів та понять, представляє додаткову інформацію про них. Така виставка може бути циклічною. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають докладну інформацію про поняття. Наприклад: інаугурація, імпічмент.
Виставка-хобі. Бібліотекар завжди із задоволенням допоможе читачеві знайти додаткову інформацію про його захопленню, але з читачем можна зробити і спільну виставку Наприклад, на виставці «Бісерна казка» представити не тільки книги і статті про історію та технологію бісероплетіння, але й вироби читачки, її поради початківцям.
Відкритий мікрофон - (відкрита трибуна) - ціннісно-орієнтована діяльність в ситуації діалогу на задану актуальну тему, заснована на принципах демократії і плюралізму думок. Передаючи один одному імпровізований мікрофон (виходячи до трибуни), читачі вільно висловлюють свою точку зору, задають гострі питання. Виступи читачів повинні бути короткими, небанальними, пов'язаними з реальним життям. В цілому досить 7-10 повідомлень.
Вікторина – цікава гра, у процесі якої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об'єднані загальною темою. Підбір запитань здійснюється із врахуванням вікових особливостей, рівня знань. Може бути як окремим заходом, так і складовою комплексних заходів.
Віртуальна виставка– синтез традиційного (документного) та електронного подання інформації.
Геокешинг - ("geocaching", від грец. "Geo" - Земля, англ. "Cache" - тайник) - це захоплююча гра, в якій користувачі бібліотеки подорожують, знаходять місця розташування заданих об'єктів, шукають інформації про об'єкти та відповідей на запитання.
Година цікавих повідомлень. Вона може бути тематичного характеру, універсального змісту, присвячена певним особам. Інформація, що прозвучить на заході, має бути цікавою для слухачів, відповідати їх інтересам.
Голосні читання - поширена технологія спілкування бібліотекаря з читачами молодшого шкільного віку. Голосне читання має закріплюватись бесідою, до якої особливо ретельно повинен готуватись бібліотекар. Рекомендується широко практикувати художнє читання, яке допомагає повніше, глибше зрозуміти статтю, сприйняти його емоційно, відчути красу і багатство рідної мови, роздумувати про прочитане.
Гра-обговорення - у ході обговорення користувачі і бібліотекарі говорять не від себе, а від особи взятої на себе ролі, наприклад, автора книги чи героя видання. На перший погляд, гра-обговорення нагадує читацьку конференцію і диспут, однак її мета — привернути увагу до розмови за допомогою користувачів, всіх героїв видання, його автора, критиків. У цьому відображається прагнення бібліотеки зацікавити користувачів проблемою, книгою.
Географічна гра «Де це відбувалося» (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд).
Гурман-вечір - аматорів .... жанру - вечір, присвячений певному жанру літератури, підготовлений з урахуванням підкреслення («смакування») кращих сторін даного жанру.
Демотека – це місце (творчий куточок), де читачі можуть залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фотографії, фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал.
День бібліографії – це комплексний захід з популяризації бібліографічних знань, вироблення навиків користування бібліографічними посібниками, бібліографічного пошуку та покращення бібліотечного обслуговування взагалі. Ефективними будуть Дні бібліографії, на яких ведеться популяризація всього ДБА бібліотеки.
День інформації – це комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої - надати користувачам інформацію про книги та інші джерела інформації на певну тему або літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. До програм включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань; виставки довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів, переглядів літератури.
Діалог – розмова, бесіда і передбачає розмову, обмін думками між двома особами. Як бібліотечних захід діалог може проводитися між групою юнацтва та запрошеним гостем, наприклад, письменником, художником, лікарем, правознавцем, істориком, військовим, психологом тощо. Розмова відбувається в режимі: «запитання – відповідь», причому взаємно.
Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати.
Екологічний екстрім - «екстрім» - крайність. Захід на якому подається інформація про екстремальні екологічні проблеми людства. Особлива увага приділяється популяризації творів екологічної спрямованості. Доцільне тут використання творів письменників-фантастів (Рея Бредбері, Бєляєва, Стівена Кінга, Уельса, укр. автора Тендюка) у творах яких висвітлюються глобальні проблеми екологічної катастрофи.
Ерудит-конкурс «Чарівний світ казок». Бібліотекар пропонує дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку. Велику кількість літературних ігор бібліотекарі проводять, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін.
Ерудит-лото – це гра конкурс, де молодь має наготу перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів. Гра побудована за принципом лото: читачі повинні «підкреслити» відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.
Естафета - гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (вигадати і показати сценку, інсценізацію з якогось літературного твору, передати пантомімою зміст приказок, загадок, прислів'їв та ін.) і по черзі їх виконують.
Жанрова виставка привертає увагу користувачів до літератури певного жанру, зацікавлює, заохочує до читання. Один з варіантів – представити на виставці не тільки твори зазначеного жанру, але й матеріали про його виникнення і засновників, цікаві та маловідомі факти.
Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екскурсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів із переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і планування нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, діафільми ).
Зустріч з актуальною книгою - не обов'язково проводиться з новою книгою, головне, щоб тема її була актуальною для читацької аудиторії. Для зустрічі необхідно підготувати читацьке коло, зустріч повинна пройти як засідання читацького або любительського клубу, але вона обов'язково повинна бути повністю присвячена детальному знайомству з книгою, реалізуючи її науковий, інформаційний та пізнавальний потенціал. Сценарій зустрічі повинен послідовно відображати структуру книги та вимагати стільки частин, скільки в ній розділів (глав). Зустріч ця призвана до залучення інтересу до книги та її вплив на її проблемно-тематичне читання користувачів бібліотеки.
Ігри-змагання можуть бути побудовані як вікторини «Запитання — відповідь» (літературний турнір, ток-шоу, конкурс-загадка ) чи на сюжетній драматургії (КВК, «Поле чудес»). Ігрові конкурси організовуються за визначеною схемою, яка передбачає підготовку учасників і завдань, журі, створення «інтер'єра» програми, нагородження переможців.
Інтелектуальний аукціон – інтелектуальне змагання, яке проводиться за принципом книжкового аукціону, де можна «купити» матеріалізовану в книзі, репродукції, фотографії, слайді духовну цінність. «Купівля» здійснюється шляхом пред’явлення певних знань, що вимагає «продавець». Завдання ля учасників аукціону можуть охоплювати різні галузі знань. Мета: закріплення авторитету Знання, стимулювання інтересу до інтелектуальних та художніх цінностей, джерел інформації.
Інтелектуальний бій – змагання юнацтва, яке можна проводити, наприклад, в декілька раундів з визначеним часом. Група учасників інтелектуального бою заздалегідь готується до заходу. Можна провести змагання з якогось предмету. Що вивчається в школі. Завдання готують і бібліотекарі, і самі учасники, які по черзі виконуються, від раунду до раунду. Під час проведення бою ведучі пропонують розділитися на команди. Головний акцент у змаганні робиться на взаємному обміні запитаннями та відповідями між командами, які самі будуть оцінювати суперника. Загалом змагання оцінюють експерти (бібліотекарі, вчитель).
Інформ-коктейль - у даному випадку значення слова «коктейль» використовується як поєднання в собі різного, різнорідного. Захід на якому поєднається повний комплекс соціально-значущої інформації: правової, ділової, екологічної, краєзнавчої та ін.
Інформаційно-розважальний калейдоскоп – в основі проведення заходу лежить принцип роботи калейдоскопу – зміна явищ. Захід проводить з метою інтелектуального розвитку юнацтва та цікавого проведення дозвілля, має комплексний характер. Увагу юнацтва приверне книжково-ілюстративна виставка – панорама, де будуть представлені «цікавинки» з історії, географії, астрономії, мистецтва тощо. Бібліотекарі готують невеликі повідомлення з різних галузей знань, що обов’язково зацікавлять юнаків та дівчат. Крім цього проводяться вікторини, музичні паузи.
Інформ-шоу: шоу - видовище, вистава, чиїсь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги. Дійство з музикою, з метою надання інформаційної допомоги населенню, задоволення їхніх запитів через періодику - розкриття фонду періодичних видань за допомогою традиційних і нетрадиційних форм популяризації.
Калейдоскоп літературних казок – зацікавить читачів молодшого шкільного віку. Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться театралізовані уривки, відгадують автора, назву казки.
Караван історій - захід, що складається з самих цікавих історій, пов'язаних з найвідомішими людьми, історичними місцями, традиціями і подіями.
Караван книг - захід, присвячений презентації декількох книг як однієї, так і різної тематики. Наприклад: караван новинок, караван забутих книг.
Каскад інформаційних повідомлень - «каскад» у перекладі - стрімкий, невпинний потік великої кількості маси чого-небудь, в даному випадку захід на якому подається інформація з періодичних видань із бурхливого потоку цікавих повідомлень.
Квест – ( пошук пригод ) - інтелектуально - динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування. Основою гри є послідовне виконання підготовлених завдань команди. Гра має тему, мету, якого потрібно дотримуватися. Наприклад учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого. Таку гру в бібліотеці називають бібліоквест. Вона може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, села, літературних загадок, пошук цитат у книгах. Вужче поняття – літературний квест. Це гра – пошук, маршрут якої пов'язаний із сюжетом та героями тих чи інших літературних творів. Літературний квест - це активна форма соціокультурної роботи, в яких закладено модуль розвитку навичок інформаційної діяльності , а також формування позитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Веб – квест – гра або завдання, для виконання якого використовують інформаційні ресурси Інтернету.
Книжковий аукціон – ігрова форма роботи, що поєднує елементи бібліографічного огляду, вікторини, літературної гри. Вже сама назва заходу є своєрідною рекламою для читачів. На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книги. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями. Для проведення аукціону потрібно вибрати тему, підібрати літературу, яка буде «продаватись». Аукціон доречно проводити з метою презентації нових надходжень до бібліотеки та підвищення попиту на них. Вибирається 5-7 книг – «лотів», що на даний період є бестселерами або користуються попитом серед різних груп читачів. Потім визначити ціну, якою стане активність користувачів та їхніх правильні відповіді на запитання аукціоніста. За цими ознаками ведучий заходу і його помічники встановлюють «покупця» певної книги, який одержує першочергове право на її прочитання.
Книжковий дрес-код - форма масового заходу, на якому презентують саме ті книги, які можна вважати обов'язковою складовою іміджу сучасної людини.
Коворкінг - (англ. co-working, спільно працюють) - це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності.
Конкурс на кращу назву книги допомагає глибокому вивченню книги, вмінню користуватися довідковим апаратом книги, бібліотеки, бібліографією та ін.
Конкурс-естафета. Кожний його етап може мати самостійну назву і мету.
Конкурси читачів – змагання, під час якого виявляють найбільш ерудованих учасників. Розповсюдженим видом конкурсів є турніри. Читачі діляться на 2 команди, турнір відбувається за принципом «питання –відповідь». Турнір захопить читачів – дітей, якщо питання для конкурентів діти будуть самостійно шукати в енциклопедичних виданнях. Команди по черзі «атакують» і «обороняються», ставлячи запитання супротивнику і колективно готуючи відповідь.
Коучинг (від англ.. coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу, задля вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.
Кросворд «Тайни книгозбірні» можна запропонувати читачам середнього шкільного віку на підсумкових бібліотечних заняттях. Правила цього бібліокросворду передбачають: той, хто відгадав хоча б одне слово з кросворду, стає володарем міні-приза – олівця, закладки тощо. А той, хто розгадає весь кросворд і першим дізнається про зашифровану в ньому фразу, стане власником хорошої книги.
Літературний аукціон – форма гри-змагання. Ведучий оголошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, прислів’я, загадки на різні теми, літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колі, або вірші, присвячені порам року). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод із твору).
Літературний вернісаж - гра проводиться у два тури. Гравці поділяються на дві команди. Одна - представляє на вернісажі портрети літераторів: дає коротеньку анотацію, члени команди читають уривки з поезії або прозу представленого в портреті автора. Друга - повинна надавати за 1 хвилину того, про кого йде мова і подати «свої риси до портрету» - найбільш цікаві свідоцтва: факти його життя, опубліковані на сторінках газет, журналів, літературних видань. Які «портрети» включити до вернісажу і в якій кількості, організатори вибирають самостійно. Журі оцінює художню майстерність читців однієї групи, ерудицію - іншої. У другому турі, щоб підбити висновок і виявити переможців, силами кожної команди роздають картки, які є своєрідними «поетичними листівками». На них — уривки з літературних творів, які були представлені на «вернісажі». Автор віршів на листівці не вказаний. Його необхідно виявити за стилем, змістом надрукованого уривка. Тільки той, хто вгадає автора віршів, додає команді бал. Перемагає та група, яка набрала більше всього балів.
Літературний гороскоп - захід, побудований по типу гороскопу, де література (книги, автори) підібрана за знаками того чи іншого гороскопу.
Літературний диліжанс - проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформлені використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта «дороги» з умовними зу- пинками.. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто правильно відповість, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагання - хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшої кількості фішок нагороджується призом.
Літературний єралаш - "єралаш" - безладдя, неподобство, плутанина. Мета даного заходу - розвиток інтелектуальних здібностей користувачів, виховання у них якостей, як взаєморозуміння, співпереживання. Створення умови для виявлення творчих можливостей. Групу присутніх розділяють на 3 групи. Перша - творча команда. Дві інші - це команди, які безпосередньо братимуть участь у поєдинку. Творча група заздалегідь повинна підготувати кілька (4-5)неймовірних, брехливих і правдивих цікавих історій з літературних творів на зразок оповідок барона Мюнгхаузена. Та команда, яка зуміє визначити, де правда, а де вигадка, матиме право першою відповідати на запитання. Якщо ж відповідь буде неправильною - хід переходить до іншої команди. Але бали зараховують лише тоді, коли команда назве автора твору з якого представили уривок.
Літературний каламбур - захід, присвячений письменникам – з однаковими прізвищами або різним творам зі схожими сюжетами, значеннями одного і того ж слова (або двох подібно лунаючих слів) з метою справити комічне враження.
Літературний колаж – у період підготовки заходу доцільно розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних серед користувачів авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. У програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, використавши прийом «живих анотацій». Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачі заздалегідь готують розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу. Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі або мало відомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а пропонувати всім присутнім доповнити розповідь своєю інформацією. Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі.
Літературне лото - змагання для знавців літератури. Завдання для гравців пишуть на невеликих картках. Це - тексти з літературних творів. За стилем уривка та змістом гравці мають визначити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Назвавши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На ній представлено як твори, уривки з яких склали текст завдань, так і ті, що не мають відношення до гри. Кількість карток із завданням дорівнює кількість гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання. Окрім карток із текстом та книжкової виставки, необхідно підготувати два ігрових поля. Кількість кліток на ігрових полях відповідає кількості завдань на картках, призначених для кожної команди. Гравці по черзі вибирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідальний експонат книжкової виставки. Якщо вона, на думку журі, правильна, гравець заштриховує крейдою одну клітину свого "ігрового поля". Виграє та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
Літературний суд – вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.
Літературний фуршет — захід на якому представлена книга, в якій мова йдеться про гастрономічні уподобання літературних героїв. У сценарії заходу можливе використання кількох творів одного автора або кількох авторів. Цікавою буде дослідницька робота щодо літературного меню цих героїв.
Літературний слем - літературне змагання, в центрі якого презентація, де кожен із літераторів читає свої твори в різних турах, отримуючи певні бали від непрофесійного журі – глядачів.Інтерслем це теж цікаво.
Літературні вечори. Привабливість літературного вечора – в його мобільності. Його можна присвятити будь – якій темі, знаменній даті, творчості окремого автора, ювілеям. В основі літературного вечора завжди лежить літературний сценарій, в якому читач має почути невідомі йому факти на заявлену тему. Існує декілька модифікацій літературного вечора – літературно – музичний вечір, літературно – музична вітальня. Як правило, вони розраховані не невелике коло читачів. Свідоцтвом ефективності проведення таких форм буде, якщо ці заходи переростуть у клуб за інтересами. Для літературних вечорів характерні затишна атмосфера, дружні відносини, прагнення підкреслити неформальність спілкування. Часто вони проводяться при свічках, за чаєм. Літературні вечори можуть бути тематичними, меморіальними, жанровими, та ін.
Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення. Для найменших читачів в бібліотеці ще може бути гра «Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, ім’я, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»). Або назвати казку за поясненням. Наприклад, одним із завдань може бути таке: цей будинок ніхто не будував, жити в ньому мали право лише 5 братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. (Рукавичка).
Літературні пазли – для цієї гри потрібно 2 саморобних портрети героїв казки, які попередньо розрізають на 9 або 12 квадратів. Учасники двох команд по черзі відповідають на запитання ведучого. За кожну правильну відповідь команда отримує квадратик (пазл), з якого складає портрет героя казки. Кількість запитань для кожної команди повинна відповідати кількості квадратиків, на які розрізано портрет. Якщо одна команда не відповідає або невірно відповідає, інша має право при вірній відповіді викупити ще один квадратик. Перемагає та команда, яка першою складе портрет.
Літературні подорожі по книгах є поширеним методом масової роботи. Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому підводяться підсумки. Алгоритм проведення літературної гри –подорожі включає етапи: - вибір теми, розробка маршруту «подорожі» по сторінках книг, підбір літератури; - робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників і т.ін.; - організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури; - на зустрічі учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі.
Літературно-художня ікебана. У перекладі з японської «ікебана» - мистецтво складати з квітів, рослин, букети, художні композиції. У даному випадку захід про квіти з широким використанням репродукцій про квіти.
Майданчик - захід на будь-яку тему, який проводять на обмеженій території.
Міні-ігри – можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі. Наприклад: «Хто автор?» (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити).
Мотиватор (мотиваційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного настрою. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує задуматися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори використовуються в бібліотеках, щоб надихати на читання, стимулювати до відвідування бібліотечних установ.
Музично-поетична акварель - захід на якому шляхом взаємодії різноманітних видів мистецтв у поєднанні з поетичним словом видатних діячів літератури викликати у присутніх співпереживання і насолоду, формувати естетичну культуру, розвивати різнобічні духовні і творчі здібності.
Нон-стоп - захід, присвячений читанню віршів на одну тему, одного автора або авторських
Ностальгія - захід, розважально-публіцистичного характеру, присвячений минулому (наприклад, «книги, які користувалися популярністю в минулому», «що читали наші батьки», «незаслужено забуті книги» і т.д.).
Обговорення – це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою.
Огляд нової літератури – одна з найпоширеніших форм бібліографічної інформації, він охоплює різні види видань: книги, журнали, публікації.
Огляд періодичних видань - це масова форма роботи, метою якої є - показати різноманітність періодичних видань у бібліотеці, розширити читацький попит. Огляд-розповідь про газету, журнал, дійова технологія популяризації періодичного друку. Допомагає ширше популяризувати періодичну пресу тощо.
Пам’ятка – мала форма бібліографічного посібника, яка призначена допомогти читачам познайомитися з книжками про діяльність письменника, поета або суспільно значущу подію. Основні елементи: 1. Вступ; 2. Інформація про особу або подію.
Персональна виставка привертає увагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину. Традиційно персональна виставка містить розділи, в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок.
Поетичний альбом є одним із різновидів широко відомого бібліотеками усного журналу. Мета заходу - популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так і аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією зі сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї «сторінки» до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета «поетичного альбому».
Поетичний зорепад – захід присвячений шедеврам поезії або популярним поетам, що вимагає читання віршів.
Поетичний зорепад - захід, присвячений шедеврам поезії або популярним поетам, що вимагає читання віршів.
Презентація -(Термін лат., дослівно - «представити», «виставити») Презентація - добра форма для надбання ділових дружніх зв'язків. Необхідно заздалегідь приготувати колективні та індивідуальні запрошення, продумати та приготувати свої пропозиції до укладення контактів із письменством, видавництвами. Бажано також, крім книг та періодичних видань, представити предмети, які стосуються теми заходу. Це можуть бути зразки продукції, символіка, одяг, моделі - все, що розкриває зміст виставки не тільки тематично-інформаційно, але й візуально-емоційно.
Презентація прочитаних книг. В бібліотечній практиці з`явився ще один метод . «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати читачам, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора.
Прем'єра книги - реклама нової книги, актуальної для даної групи користувачів в отриманні максимуму інформації про видання, автора та його творчість.
Прес-діалог – це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз. Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або декілька статей зміст яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів. Які обговорюють матеріали свого колеги. Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає «Блискавку», готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.
Поетичне інтерв’ю - є модифікацією літературного вечора . Методика його проведення вимагає глибокого знання творчості поета, мемуарної літератури про нього. Сценарій будується у вигляді діалога – інтерв`ю. В образі поета – ведуча, «кореспонденти» - читачі. Відповідями на питання служитимуть уривки, які підібрані заздалегідь з віршів поета, його виступів, мемуарної літератури.
Прес-калейдоскоп. Комплексна форма, що включає в себе кілька заходів (виставку, інтерв'ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т.п.) об'єднаних єдиною метою, тематичним спряму- ванням, предметом розгляду, колом учасників. Центральними «прес-калейдоскопу» виступають періодичні видання (одне чи кілька), публікації, вміщені на їх сторінках.
Прес-марафон - учасники за алфавітом називають журнал чи газету. За ким залишається останнє слово, той і одержує жетон і тоді гравці переходять до наступної букви. Наприклад: А – Б.
Прес-мозаїка - трьом гравцям видаються конверти з отриманими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були схожі букви.
Сторітелінг (від. англ. storytelling - розповідання історій) — це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів.
Тематичні огляди – будуються на основі послідовного розкриття змісту кількох тематично близьких книг різних років видання.
Урок-диспут - Слово «диспут» латинського походження, що означає «міркую», «суперечу». Диспут - одна із форм бібліотечної роботи з читачами, яка допомагає розвивати їх самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість; формувати погляди та переконання особистості.
Усний журнал - традиційна форма масової роботи з читачами. Усний журнал будується на принципах, властивих традиційному періодичному журналу. Усний журнал так само має періодичність. Методика його підготовки ділиться на декілька етапів: Вибір назви. Визначається читацьким і цільовим призначенням. Це своєрідний бренд журналу, тому назва має бути яскравою, привабливою для аудиторії. В назві відображається проблематика, спрямованість, зміст і навіть концепція журналу. Визначення складу редакційної колегії. До участі в роботі редколегії, крім бібліотекарів, бажано запросити фахівців, зацікавлених в популяризації даного питання – представників влади, громадських організацій, краєзнавців, а також читачів – активістів. Розробка основних рубрик. Як і в кожному журналі, в усній його формі також мають бути рубрики. Слід обирати сучасні назви, які б відповідали запитам читачів. Можна використовувати назви відомих телепередач. Розробка оформлення. Обкладинка, титульний лист, заголовки рубрик, ілюстративний матеріал надзвичайно важливі для успіху журналу. Можна використати комп`ютерні технології, мультимедійні презентації. 8 Підготовка конкретного номеру. Це процес написання сценарію, підбір ілюстративного матеріалу, запрошення гостей та ін. Структура усного журналу складається з 3 – 4 розділів (рубрик) – сторінок. Зміст кожної з них розкриває тему журналу в цілому, відображаючи який-небудь аспект проблем. Кожна сторінка озвучується не більше 20 хвилин.
Флешбек (англ. flash - спалах, осяяння; back - назад), зворотний кадр - в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле: сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.
Флешбук - презентація або знайомство з цікавими книгами за допомоги цитат, ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу.
Флешмоб – це заздалегідь спланована масова акція, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в громадському місці, протягом кількох хвилин виконує свої дії і потім швидко розходиться. Бібліотечний флешмоб має на меті інформувати населення про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, заохочення до читання, привернення уваги до книги.
Читацька конференція - варто присвячувати певній темі, досягненням науки сі техніки, історії, культури, мистецтва. Мета: формування колективної думки, виховання у читачів вміння глибокого аналізу прочитаного, бачення нового в розкритті проблеми, яка виноситься на обговорення. Конференції, які приурочені важливим подіям в державному житті країни, організовуються на основі вивчення інтересів користувачів, враховують рівень їх інформаційної культури.
Використані ресурси:
прикольно
ВідповістиВидалитиХорошая статья, что-то подобное видел тут https://pandafilm.club/
ВідповістиВидалити